Випав сніг! І настав періуд коли тобі здається що всіх всьо добре лиж у тебе єдиної куча проблем. Наприклад: маршрутка не приїхала а ти промерзла на зупинці 2 години з матами на замерших губах. Телефон роздирався від того що ти не приїхала на репетицію, а чим вони не хочуть задати запитання! Проблеми почалися тільки понеділок, завтра буде свято головосіки не бійтеся не по календарі а мені будуть відсікати голову. Повірте матиматичка це зробить на всі сто процентів і всім ніяка диканша не допоможе. Лекція і пара ми точно її розізлимо. Та ще й інформатика я його завтра буду пиляти до останку, бо дома практичних робити я махала не спиш пишиш тай пишиш. Нехай іде до дупи. Завтра в мене ще виступ то капець знову граю бабцю яка грабить банк надіюсь завтра всі знову будуть ржати як з того почудя інакше я свою героїню не назву. Бо як крути верти всерівно прийде до того що з самого костюма всі будуть сміятися аж заходитися, тож побажайте мені удачі!!!! 

Господи завтра закінчаться заліки. Якщо чесно я думала буде гірше і ніхто мені не допоможе. Допомога була від моєї голови яка на кожний модуль придумувала щось інше аби пригадати що в неї написано в зошиті. Бо це повна лажа коли ти сидиш на першій парті бо з задніх пересаджують на перші і не можеш витягнути шпори а сусід з другої штурхає і питає чи ти щось памятаєш бо видете йому память відшибло тільки побачив роботу яку він мав написати. Та тиждень мав плюси так і мінуси.Завтра середа як я рахую ще два рази стати о 6:00 і можна пакувати сумки до дому бо у пятницю в університеті потрібно бути 10:15 на другій парі. Тому побачим все чудово сигнал СОС не знадобився!!!!

Вже тиждень мене мучить одно єдине запитання куда зникають гроші з мого рахунку. Чому завжди вночі. Вчора була остання крапля коли мені оператор забрав остані гроші. Тому нині після навчання я вирішила піти в центр і запитатися. Но спочатку вирішила подзвонити оператору спитатися та скотина мене послала на три букви.Оскільки з університету дорога іде попри центр як кажуть гріх не зайти. Простоявши 10 хволин у черзі прийшла і моя черга. Добрими словами мене там не зустріли бо пробивши номер їм засвітилося що був дзвінок до оператора. Мама ти моя рідна я ніколи не виділа щоб людину так випихали і на неї кричали. Була 15 хволина сварки людей  була ціла черга вона просила мене піти. І сказала може ви накінецьто підете бо профукали десь гроші а тепер може вам диретора закликати і дати книгу скарг. На цей тон я відповіла: давайте кличте директора і давайте книгу пропозицій. Я вам зараз таку пропозицію напишу ніякий коректор не замалює!!! На що вона мені відповіла тихим голосом: дівчино та то напевне наша вина ми зараз подивимось по даних і скажемо в чому причина. Я сказала: та ви ж казали що телефон на вінді і в систему ви війти не можете. Та коли я таке казала. Я з сміхом вийшла. Накінецьто перестало їсти гроші. Але може це просто мені знову не хватало адреналіну

Скоро модуль і для першокурсників ця фраза навіює страх чи не так!

Знаєте ця фраза вистріл у голову хвилює мене довго. Якщо говорити чесно то другий тиждень. Кожен день відчуття таке як постріл із пістолета прямо тобі в спину. Хоча нічого такого на перший погляд немає і в ближайший час не буде в твоєму житті. Перший постріл стався тоді коли я вирішила купити сестрі в подарунок чашку з її фотографією на день народження. І що ви думаєте мамо не горюй. Ми посварилися. Оскільки ми живемо в двох на одній квартирі то ми з нею говорили через зуби. Хоча були не в Львові бо була субота. У неділю мені прийшлось їхати до Львова з сусідкою якою ми наймаємо квартиру бо сестра захворіла і батьки не впустили її на навчання. У понеділок як говорять день починався вдало но не всьо красиве, що блищить. Викладачка з української мови вчипилася до моєї вимови хоча до того ми прикрасно розуміли одне одного. Нічого  завтра в нас є пара будемо розмовляти з нею на пальцях. Бо другого такого дня я не переживу в своєму життті. Я це гарантую! Кажуть сон найкраще лікарство але коли це лікарство подіє незнає ніхто. На ніч я і сусідка по квартирі випили 3 літри яблуневого соку. Оскільки, я сплю на розкладному кріслі я захотіла вночі пити встала з думкою, що дойду до кухні і продзвонить будильник але цього не сталося бо була 1 година ночі.Повертаючись назад з кухні я помітила що сусідка спить з ноутбуком і ноутбук зараз впаде я вхопилася за ноутбук і одночасно за сусідку. Сусідка настрашилась і з просоння відкинула мене на моє крісло ніжки в крісла підкосилися я невспіла встати тому вдарилася лівою ногою об підлогу а правою рукою об тумбочку. Бо мене перекинуло. У вівторок день точно мав бути спокійний шкотильгаючи по університету все було спокійно. Це була моя думка. Но вона не виправдилася! Після пар ідучи до дому я шкотильгаючи спускалася но незамітив однієї сходинки я впала права нога дуже сильно боліла. Прийшовши на квартиру я вглушила норуфен слава богу нога не пухла. Середа дощ, черевики виявилися діравими тому прийшовши до університету з шкарпеток можна було віджимати воду на чай. Це точно. В четвер рано оскільки, в середу нас відпустили я поїхала до дому. Це був світлий день хоч на дворі було зимно. Але завтра новий тиждень надіюсь проблем стане менше ніж було.

Цей тиждень горів  так що ще буде диміти напевне з диждень якщо не два. В понеділок чуть не посварилася з викладачкою. Забула зошит з безпеки житидіяльності. Ввечері почала писати практичну закінчила писати в вівторок бо на годиннику було 00:32.

Вівторок- з самого ранку лив дощ. Промокли красовки ще навіть до того як я дойшла до зупинки не то що до університету. Дощ не переставав лити тому коли я повернулася до дому з красовок можна було вижати пів ведра води.

Середа-з самого ранку день не складався в одне ціле. Рано 6:10 коли продзвенів будильник з сигналом що пора вставати я подумала що можна ще полежати 5 хволин в етозі прокинулася в 6:35 і  для мене приготувала доленька сюрприз в квартирі виявилось що немає світла, ще виявилося що в нас немає сірників щоб запалити камфорку без світла.Тому ранок прийшлось піти в університет без чаю і з однією канапкою зїдженою мною.

Четвер-ранок почався добре. Це здавалося день має бути прикрасним і ніяких проблем не буде цілий день. Тому настрій був прикрасний. Але в кожному хорошому дні є і те чого ми не очікуємо. Те саме і сталося в четвер. Після другої пари у їдальні коли я стояла в черзі переді мною стояли в черзі хлопці. Старші за мене на роки три. Коли один хлопець обернувся то я не звернула уваги але він звернув увагу. Він почав мене називвати по імені питатися як в мене справи і моєї сестри  і згадавши що в мене в сумці термочашка з чайом я вирішила попрощатися і втікнути з їдальні. Прибігши в лекційну  я сіла і почала пити чай і роздумувати звідки ця людина може бути. Відповідь прийла після другого ковтка чаю. Це був однокласник сестри який провчився з нею рік не більше. І я з ним не близько знайома. Тому в четвер була зустріч яку ніхто неочікував.

Пятниця-виявилася на добру голову спокійним днем тижня може тому що в цей день тижня всі їдуть до дому. Але день тоже мав багато сюрпризів. Виявилось що марширудки до дому ідуть не спривокзального а з самого початку львова тому прийшлось їхати 3 і поїхати до дому.

З наступного тижня буде знову куча подробиць но я надіюсь що цього тижня я буду в блозі щодень а не раз в тиждень. 

Всіх можна привітати з днем вчителя!!! На дворі вже другий місяць осень. Скоро модулі.Но ще не прийшли модулі як в мене виникло багато проблем: перша- це те що на минулому тижні я була хвора і 3 дні не появлялася в університеті і тепер до однієї викладачки гримзи мушу іти відроблети н тому надіюсь що завтра вижуву і прийду до дому, друга-це те що в мене пролетів рік як мінялам окуляри і тому мушу іти до окуліста. Повірте фраза лікар-окуліст це для мене найбільший страх в житті  але хоч не хоч але там я маю бути!З цим страхом я воюю вже довго тому щоб по-доброму сходити до лікаря мені прийдеться себе вмовляти цілий тиждень. Нинішній день теж виявився не шоколадом. В пятницю коли я мала їхати до дому подзвонила мама і попросила купити курячих крилець, щоб вона мала що приготовити на неділю. Мене обдурили в магазині сказали, що крильця свіжі а насправді продали два кілограма спорчиних крилечь. Тому нині мої коти і пес мали свято по іншому і не скажеш. Тиждень пройшов завтра почнеться новий тому буде все надіюсь добре навіть якщо трохи прийдеться по нервуватися.

Сьогодні все починанається добре. Ясним ділом нині всі їдуть до дому я не виключення. Сьогодні пара і лекція тому зразу після університету треба бігти на вокзал. Як крути по інакшому не виїдеш. Доречі сьогодні всі вітають вчитетелів з днем вчителя. Та свято в неділю а подарунки на перед. Ладно цього вже не переміниш! Та а з наступного  тижня буде повний облом навіть з понхоч як крути понеділка та як крути я від того не втікну. Ладно переживу ще не таке переживала! Скоро вже закінчився вересень здається тільки вчора ми вперший раз зібралися в університеті на практиці. А потім на першому вересні та час скоро пролетів тому скоро пролетить і осінь. Не зважайте на пору року на дворі а живіть щасливо

В цьому блозі я буду писати про студентське життя. За місяць вересень який я є студентом я навчилася одному золотому правилу якщо з самого ранку все добре то і день в університеті буде добрий, а якщо з самого початку не везе то і дальше вести не буде! Це принаймі в мене в житті.

 Сьогодні день був добрий це я суджу по свому дню. Весь хороший не прикопаєшся тільки одне хотіла зробити придушити свого однокурсника головне не знаю що я йому зробила але він дістає мене конкретно вже цілий тиждень. І це мене вже нервує! Головне коли знайомилися то така хороша людина здавалася не прикопаєшся! Ладно завтра буде новий день і нові пригоди тому всім доброї ночі!