Вистріл у голову 10.10.2016-16.10.2016

Знаєте ця фраза вистріл у голову хвилює мене довго. Якщо говорити чесно то другий тиждень. Кожен день відчуття таке як постріл із пістолета прямо тобі в спину. Хоча нічого такого на перший погляд немає і в ближайший час не буде в твоєму житті. Перший постріл стався тоді коли я вирішила купити сестрі в подарунок чашку з її фотографією на день народження. І що ви думаєте мамо не горюй. Ми посварилися. Оскільки ми живемо в двох на одній квартирі то ми з нею говорили через зуби. Хоча були не в Львові бо була субота. У неділю мені прийшлось їхати до Львова з сусідкою якою ми наймаємо квартиру бо сестра захворіла і батьки не впустили її на навчання. У понеділок як говорять день починався вдало но не всьо красиве, що блищить. Викладачка з української мови вчипилася до моєї вимови хоча до того ми прикрасно розуміли одне одного. Нічого  завтра в нас є пара будемо розмовляти з нею на пальцях. Бо другого такого дня я не переживу в своєму життті. Я це гарантую! Кажуть сон найкраще лікарство але коли це лікарство подіє незнає ніхто. На ніч я і сусідка по квартирі випили 3 літри яблуневого соку. Оскільки, я сплю на розкладному кріслі я захотіла вночі пити встала з думкою, що дойду до кухні і продзвонить будильник але цього не сталося бо була 1 година ночі.Повертаючись назад з кухні я помітила що сусідка спить з ноутбуком і ноутбук зараз впаде я вхопилася за ноутбук і одночасно за сусідку. Сусідка настрашилась і з просоння відкинула мене на моє крісло ніжки в крісла підкосилися я невспіла встати тому вдарилася лівою ногою об підлогу а правою рукою об тумбочку. Бо мене перекинуло. У вівторок день точно мав бути спокійний шкотильгаючи по університету все було спокійно. Це була моя думка. Но вона не виправдилася! Після пар ідучи до дому я шкотильгаючи спускалася но незамітив однієї сходинки я впала права нога дуже сильно боліла. Прийшовши на квартиру я вглушила норуфен слава богу нога не пухла. Середа дощ, черевики виявилися діравими тому прийшовши до університету з шкарпеток можна було віджимати воду на чай. Це точно. В четвер рано оскільки, в середу нас відпустили я поїхала до дому. Це був світлий день хоч на дворі було зимно. Але завтра новий тиждень надіюсь проблем стане менше ніж було.

Обсудить у себя 0
Комментарии (0)
Чтобы комментировать надо зарегистрироваться или если вы уже регистрировались войти в свой аккаунт.

Войти через социальные сети:

Василівна
Василівна
сейчас на сайте
19 лет (09.04.1999)
Читателей: 2 Опыт: 0 Карма: 1
Я в клубах
Любители книг Пользователь клуба
все 3 Мои друзья